Від автора

Безліч духовних практик пропонують нам дива зцілення.
Ми поспішаємо поглянути на чудотворців - цілителів і послухавши, їхні поради впроваджуємо у своє життя. Пройшовши кілька етапів, побут повертає нас до звичного життя та ми розуміємо, що теорія - одне, а життя - інше.
Живий організм функціонує за принципом колективізму, а досконаліше організму в природі нічого немає. Організм, підтримуваний в оптимальному стані, дозволяє оптимально виявляти духовні і творчі здібності та інтуїцію. При відсутності процесів утилізації всередині організму і відсутності процесів бродіння, відсутні перешкоди до духовного зростання.
Перешкод немає, коли є здоров'я. Здоров'я - це засіб, умова для творчого довголіття. Чим довше триватиме активний, творчий період життя людини, тим далі піде людина дорогою еволюції.
Який сенс буття? У чому полягає його мета? Як слід жити, щоб досягти мети, знайти сенс, вгамувати болісну духовну спрагу? Адже душа людська нескінченна, вона не може задовольнитися нічим кінцевим і тому приносить людині, її тілу безліч незручностей. Але ж і тіло докучає душі, обтяжує її, приковує до великовагової матерії, заважає розправляти крила. Особливо зашлаковане, «брудне» тіло. Тому чим воно чистіше, тим менше докучає духу.
Зворотне теж справедливо: чим чистіше помисли людини, його устремління, чим вище його дух, тим гармонійніше відносини між ним і тілом. В гармонії можуть співіснувати тільки чисте тіло і чистий дух. Коли вони чисті, життя чиста і багатогранна.
Рецепт позбавлення вашого тіла від потворної старості, болісних хвороб, передчасної смерті - у Ваших руках.
Коли я пізнала, наскільки все просто - мені стало лячно.
Лячно за те, що відбувається навколо нас. Лячно за наше потомство.
Лячно за те, на що ми здатні. Лячно за шлях, який ми обрали в якості розвитку.
Мені хотілося кричати на весь Світ - ЗУПИНІТЬСЯ !!!
Але гроші вершать все. Вони керують цивілізацією.
Способи добування їх - далеко не гуманні і не виправдовують цілі, тому що заблукали. Світ жорстокий і парадоксальний. Жорстокий, тому що ми постійно страждаємо і жертвуємо життями. А парадоксальний, тому що потрібно розуміти, що в ньому немає нікого, хто хотів би завдати тобі зло.
Головний ворог - це ТИ сам. І тому кожен відповідає сам за себе.
Внутрішній страх був присутній в мені до того моменту, поки я не знайшла упевненість в собі і в завтрашньому дні. Цей момент настає тоді, коли ти здатний управляти власним здоров'ям. Коли ти знаєш як виправити помилки, вчинені через незнання. Наше невігластво веде нас хибним шляхом розвитку, забираючи життя наших рідних і близьких.
Разом з тим невігластво - це найтвердіше алібі, для нашої бездіяльності і не бажання встати на шлях відповідальності за своє життя.
Але шлях до цього стану - не з легких.